Об'єктом страхування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Страховим ризиком є заподіяння шкоди життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

За умовами цих ЗУСП Страховик бере на себе зобовязання за визначену договором страхування плату (страхову премію) здійснити страхову виплату відповідно до вимог законодавства у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шляхом відшкодування шкоди, заподіяної особою, відповідальність якої застрахована, потерпілій третій особі та/або її майну внаслідок настання події, на випадок виникнення якої проводиться страхування (страхового ризику) під час використання (експлуатації) вказаного в договорі страхування наземного ТЗ.

Страхові виплати обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі

страхування. 

Індивідуальною частиною Договору страхування можуть бути визначені обмеження.

Україна

Внутрішній договір страхування укладається строком на шість місяців або один рік, крім випадків, передбачених Законом про ОСЦПВ.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності франшиза не застосовується.!!!

Мінімальна страхова премія складає – 65,00 грн. 

Максимальна страхова премія 50 000 грн.

- за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб: 

250 000,00 (двісті п’ятьдесят тисяч) гривень на одну потерпілу особу та 

1 250 000,00 (один мільйон двісті п’ятьдесят тисяч) гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб; 

- за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих осіб: 

500 000,00 (п’ятьсот тисяч) гривень на одну потерпілу особу та 

5 000 000,00 (п’ять мільйонів) гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.

Страхова премія за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності сплачується одноразово у повному обсязі до або під час укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Страхувальник, водії причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного майна) зобов’язані: 

- ознайомитись з Загальними умовами та іншими супровідними для укладення договору страхування документами – до моменту укладення Договору страхування; 

- своєчасно вносити страхові платежі у відповідності до Договору страхування; 

- надати Страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику; 

- Страхувальник зобов’язаний також дати відповіді на усі поставлені йому Страховиком питання, надати достовірну інформацію, що має істотне значення для прийняття Страховиком рішення про укладення договору страхування у тому числі про наявність страхового інтересу; 

- повідомити Страховика про інші чинні договори страхування щодо об’єкта страхування; 

- протягом 10 (десяти) календарних днів письмово повідомити Страховика про зміну фактичної та/або поштової адреси, що була надана при укладанні Договору страхування, адреси електронної пошти, поточного розрахункового рахунка, для юридичних осіб додатково про будь-які зміни щодо державної реєстрації/ перереєстрації підприємства тощо; 

- у разі дострокового припинення договору страхування, укладеного в паперовій формі на бланку, повернути страховику паперовий бланк страхового полісу; 

- здійснити всі необхідні, можливі і доречні дії, спрямовані на зменшення наслідків страхового випадку; 

- при настанні страхового випадку діяти відповідно до Розділу 9 Загальних умов; 

- надавати Страховику Заяву на страхову виплату та усі документи для здійсненні такої виплати, у терміни встановлені розділом 10 Загальних умов та ст.32 Закону 3720 . 

- Водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов’язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник Страховика, а також забезпечити можливість проведення його огляду. 

- сприяти Страховику у визначенні (з’ясуванні) причин, обставин ДТП, а саме надати для огляду транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити Страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та зняття копій наявні у неї документи щодо ДТП протягом 7 (семи) робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати такі дії, вони мають підтвердити це документально; 

- виконувати інструкції Страховика та його Контакт -Центру або їх уповноважених представників та надавати повну і достовірну інформацію щодо обставин настання страхового випадку; 

- надати можливість уповноваженим представникам Страховика та інших компетентних органів провести огляд і товарознавче дослідження або експертизу транспортного засобу для визначення обставин і наслідків страхового випадку; 

- сплатити Страховику штраф у випадках та розмірі передбачених п.9.3 Загальних умов; 

- надавати оригінали розрахункових документів та інших документів, підтверджуючі понесені витрати щодо пошкодженого транспортного засобу встановлені Загальними умовами та нормами Закону 3720, в тому числі, але не виключно на його доставку (евакуацію), оплату послуг стоянки. 

- мати інші обов’язки Страхувальника відповідно законодавству України

Відповідальність за достовірність даних, наданих Страховику несе Страхувальник.

За невиконання або виконання неналежним чином прийнятих на себе зобов’язань Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та ЗУСП Страховика.

ЗУСП Страховика передбачено:

10.1.     Шкодою, заподіяною життю та здоров’ю Потерпілого внаслідок ДТП, є:

- шкода, пов’язана з лікуванням Потерпілого; 

- шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою; 

- шкода, пов’язана із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи; 

- моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

- шкода, пов’язана смертю потерпілої фізичної особи.

Розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю потерпілої фізичної особи зменшується на документально підтверджену суму отриманого потерпілою фізичною особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від відповідальної за заподіяння шкоди особи, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою. У такому разі компенсація витрат особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 34 Закону про ОСЦПВ.

Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю однієї потерпілої фізичної особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановлений Законом про ОСЦПВ. 

10.2. Лікування 

10.2.1. Страхова (регламентна) виплата у зв’язку з лікуванням потерпілої фізичної особи здійснюється Страховиком, у розмірі витрат, пов’язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої фізичної особи у відповідному закладі охорони здоров’я, включаючи витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та придбання лікарських засобів (лікарських препаратів). Необхідність здійснення таких витрат документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров’я, а розмір витрат – розрахунковим документом. 

10.2.2. Витрати, пов’язані з лікуванням Потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено зі Страховиком. 

10.2.3. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я. 

10.2.4. Мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов’язану з лікуванням Потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я, але не більше 120 днів. 

10.2.5. Якщо Страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат на лікування або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, Страховик здійснює відшкодування у мінімальному розмірі. 

10.2.6. Не підлягають відшкодуванню витрати на лікування захворювань, клінічних станів потерпілої фізичної особи, які не мають клінічно вираженої картини перебігу, не підтверджені клінічними методами діагностики та/або не є наслідком дорожньо-транспортної пригоди.

10.3. Тимчасова втрата працездатності 

10.3.1. У зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я час втрати працездатності. Втрачені (неотримані) доходи потерпілої фізичної особи оцінюються в таких розмірах: 

- для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) – неотриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за період втрати працездатності, зазначений у листку непрацездатності, яка визначається відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором;

2) для фізичної особи – підприємця чи особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотриманого доходу, який визначається відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи – підприємця;

3) для непрацюючої повнолітньої особи – 1/30 розміру мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день непрацездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я. 

10.3.2. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та дохід протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі. 

10.4. Стійка втрата працездатності 

10.4.1. Шкода, у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи визначається у розмірі заробітку (доходу), втраченого потерпілою фізичною особою, який визначається відповідно до Цивільного кодексу України. 

Також у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи до страхової (регламентної) виплати включаються витрати, пов’язані з необхідністю пристосування до нових умов життя потерпілої особи, а саме місця проживання, робочого місця, транспортного засобу такої особи (за наявності станом на день дорожньо-транспортної пригоди) потерпілої особи, що полягає у здійсненні комплексу заходів для створення умов для роботи, проживання, пересування потерпілої фізичної особи, максимально наближених до таких умов до моменту заподіяння шкоди її життю та здоров’ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Порядок розрахунку та перелік витрат, пов’язаних з необхідністю пристосування потерпілої фізичної особи до нових умов життя, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (у відсотках) потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Страхова (регламентна) виплата здійснюється у формі ануїтету – рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено потерпілою фізичною особою і страховиком (МТСБУ), виплатами у розмірі втраченого (неотриманого) потерпілою фізичною особою середньомісячного заробітку (доходу) у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди протягом строку втрати працездатності (інвалідності) такої особи, але не більше ніж до досягнення нею мінімального віку, з якого особа має право на призначення пенсії за віком (без дотримання вимоги щодо наявності страхового стажу) у солідарній системі відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення, та не підлягає подальшому перерахунку.

10.4.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності Потерпілим внаслідок ДТП, становить: 

- у разі встановлення I групи інвалідності – 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; 

- у разі встановлення II групи інвалідності – 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; 

- у разі встановлення III групи інвалідності – 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; 

- у разі визнання потерпілої особи дитиною з інвалідністю – 36 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку. 

10.4.3. Страхова (регламентна) виплата у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи у мінімальному розмірі, передбаченому п. 10.4.2 ЗУСП, за письмовим зверненням такої особи здійснюється одноразово. 

10.5. Моральна шкода за ушкодження здоров’я 

10.5.1. Страховик здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров’я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв’язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21 – 23 Закону про ОСЦПВ. 

10.6. Смерть 

10.6.1. Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть Потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є прямим наслідком цієї ДТП. 

10.6.2. Страховик у разі смерті потерпілої фізичної особи здійснює страхову (регламентну) виплату у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

10.6.3. Страхова (регламентна) виплата у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату, здійснюється у формі ануїтету – рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено особою, яка має право на таку страхову (регламентну) виплату, і страховиком (МТСБУ), протягом дії такого права та не підлягає подальшому перерахунку.

10.6.4. Загальний мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати особам, які перебували на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може становити менше 36 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.

10.6.5. Страхова виплата у зв’язку із смертю потерпілої фізичної особи у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом третім цієї частини, за письмовими зверненнями осіб, які мають право на отримання відшкодування у зв’язку із втратою годувальника, здійснюється одноразово.

10.6.6.  Страховик, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку.

10.6.7. Страховик здійснює страхову (регламентну) виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам’ятника, за умови надання йому документів на підтвердження таких фактів та витрат. Загальний розмір такої виплати стосовно одного померлого не може перевищувати 12 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і не залежить від сум, отриманих особою за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням. 

10.7. Майно 

10.7.1. Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну Потерпілого, пов’язана: 

1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи;

2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 Закону про ОСЦПВ;

4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров’я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу;

6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно. 

10.8. Пошкодження ТЗ 

10.8.1.  Страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою статті 27 Закону про ОСЦПВ;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

10.8.2. Витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої статті 27 Закону про ОСЦПВ. 

10.8.3. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв’язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб’єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв’язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п’ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов’язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

10.8.4. Страховик здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.

Страховик у встановленому ним порядку визначає перелік осіб, які відповідно до своїх установчих документів мають право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів та відповідають його вимогам, та оприлюднює його на своєму веб-сайті.

Страховик (МТСБУ) зобов’язаний надати потерпілій особі інформацію про осіб, включених до переліку, передбаченого цією частиною.

Якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік включає менше трьох осіб, розташованих в межах 150 кілометрів від місця проживання потерпілої особи або місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу, потерпіла особа має право самостійно обрати особу, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п’ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов’язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.

За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком.

10.8.5. У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком відшкодування у порядку, визначеному п. 10.8.4 ЗУСП, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб’єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика, а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 Закону про ОСЦВП, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

10.8.6. Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу зобов’язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов’язані з оплатою послуг суб’єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 Закону про ОСЦПВ.

10.9. Фізичне знищення ТЗ 

10.9.1. Транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 

10.9.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

- матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- документально підтверджених витрат, пов’язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

- ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- документально підтверджених витрат, пов’язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України. 

10.9.3. Ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб’єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається страховиком на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, у тому числі що проводиться з використанням інформаційно-комунікаційних систем (онлайн-аукціон, торги). За домовленістю між страховиком та потерпілою особою вартість транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може визначатися страховиком відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

10.9.4. Страховик разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв’язку із знищенням транспортного засобу зобов’язаний відшкодувати документально підтверджені витрати потерпілої особи на оплату послуг суб’єкта професійної оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, у разі якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 Закону про ОСЦПВ.

10.10. Пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, ніж транспортний засіб: 

10.10.1. У разі пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, ніж транспортний засіб, страхова (регламентна) виплата визначається в розмірі матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визначеному страховиком  відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні чи суб’єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика, а у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 31 Закону про ОСЦПВ, - потерпілої особи або за домовленістю між страховиком та потерпілою особою.

Страхова (регламентна) виплата не здійснюється за шкоду, зазначену у п. 5.1 ЗУСП Страховика та ч. 1 ст. 30 Закону про ОСЦПВ.

Підставами для відмови у страховій виплаті є: 

1) настання під час використання транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої в особи, яка використовувала транспортний засіб, не виникла цивільно-правова відповідальність;

2) умисних дій потерпілої особи, спрямованих на настання дорожньо-транспортної пригоди, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

3) подання заяви про страхову (регламентну) виплату без документально підтверджених поважних причин після спливу строку, визначеного частиною першою статті 32 Закону про ОСЦПВ;

4) подання заяви про компенсацію своїх витрат на відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілої особи, після спливу одного року з дня настання дорожньо-транспортної пригоди;

5) якщо вимога стосується здійснення страхової (регламентної) виплати особі, яка не належить до осіб, яким відповідно до Закону про ОСЦПВ може бути здійснена така виплата;

6) невиконання потерпілою особою або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, обов’язків, визначених Законом про ОСЦПВ, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

7) припинення зобов’язання у зв’язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, у тому числі якщо транспортні засоби, що є учасниками дорожньо-транспортної пригоди, належать особі, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, та потерпілій особі на праві спільної сумісної власності.

Страховик (МТСБУ) не має права відмовити у здійсненні страхової (регламентної) виплати в інших випадках, ніж передбачені Законом про ОСЦПВ.

Страховий продукт не є додатковим до інших товарів, робіт або послуг, що не є страховими. 

Знижки чи акційні пропозиції за цим продуктом не передбачено.